Від пакета АТБ до гучного скандалу: як змінився образ Потапа
У 2018 році гурт MOZGI випустив кліп на пісню “Полюбэ”, де в кадрі раз у раз мелькав пакет з логотипом АТБ, а рядок “я буду с пакетом АТБ” перетворився на народний мем. Кліп зібрав понад 15 мільйонів переглядів і навіть потрапив до шортліста Berlin Music Video Awards у номінації “Найбільш треш”. Тоді Потап був символом легкого, безтурботного шоу-бізнесу — гучні кліпи, комерційні колаборації, впізнаваність на рівні побутового бренду.
Сьогодні, у вересні 2026-го, контекст навколо імені Потапа зовсім інший.
Що сталося зараз
Приводом стало інтерв’ю Потапа (Олексія Потапенка) російській журналістці Катерині Гордєєвій, у якому артист відверто розповів про механізми своїх виїздів з України під час повномасштабної війни. За його словами, для оформлення виїзду щоразу залучалися різні міністерства та ситуації, а офіційним приводом незмінно була благодійна діяльність, хоча паралельно він займався комерційною роботою. На тему мобілізації Потап висловився фразою: “Хтось має бути Потапом у цьому житті, я обрав бути Потапом”.
Слідом за цим інтерв’ю сайт “Миротворець” вніс Потапенка до своєї бази — слідом за його дружиною Настею Каменських, яку туди додали трохи раніше. Адміністрація ресурсу назвала Потапенка “провокатором” і висунула проти нього звинувачення в участі в “гуманітарній агресії проти України” та в інформаційних заходах, які, на думку авторів досьє, могли дестабілізувати суспільне життя.
Це не перша неоднозначна медійна поява артиста за кордоном. Ще у лютому 2025 року Потап дав тригодинне інтерв’ю російському журналісту Юрію Дудю, де серед іншого стверджував, що заочно записався до тероборони — за нього це нібито зробив батько через великі черги на запис. Тоді українці масово висміяли артиста в соцмережах.
Реакція і контекст
Варто зауважити: “Миротворець” — сам по собі суперечливий і давно критикований ресурс, чиї списки не є юридичним вироком, а радше публічним звинуваченням із боку його адміністраторів. Водночас реакція частини українського шоубізнесу була відверто негативною — зокрема, співачка Оля Цибульська публічно розкритикувала подружжя після скандального інтерв’ю.
Контраст очевидний: артист, чий образ у 2018-му асоціювався з пакетиком із дискаунтера і легким гумором, у 2026-му опинився в центрі однієї з найгостріших дискусій про поведінку публічних людей під час війни.
Аналітичний погляд: чому так стається
Кейс Потапа демонструє доволі типову траєкторію публічного образу в умовах затяжної війни. Є артисти, чия впізнаваність будувалась роками на легкому, розважальному контенті — кліпах, колаборacіях з брендами, гуморі. Такий образ добре працює в мирний час, бо аудиторія хоче відпочинку й простих емоцій. Але війна змінює критерії, за якими суспільство оцінює публічних людей: раптом важливим стає не тільки “що ти зробив смішного”, а “де ти був і що казав, поки інші воювали”.
Проблема Потапа, на нашу думку, не в самому факті виїздів за кордон — багато артистів легально виїжджали з різних причин, і це саме по собі не є порушенням. Проблема радше репутаційна: коли публічна людина сама, у деталях, розповідає про механізми обходу системи (благодійність як привід для комерційної роботи), це знімає з ситуації будь-яку двозначність і перетворює приватну історію на публічний скандал. Тобто шкоду завдало не так саме виправдання, як його публічна деталізація в інтерв’ю саме російським журналістам — момент, який в українському інформаційному просторі під час війни читається особливо гостро.
Другий момент — ефект контрасту з минулим іміджем. Що яскравішим і безтурботнішим був публічний образ до війни (умовний “пакет АТБ” як символ легкого шоу-бізнесу), то різкішим виглядає падіння репутації зараз. Аудиторія психологічно гостріше реагує саме на цей контраст “тоді і зараз”, ніж на сам факт скандалу окремо.